Еластометрія печінки – не інвазивна процедура, по методиці схожа з ультразвуковою діагностикою, яка проводиться з метою визначення ступінь змін в паренхімі печінки при захворюваннях різної етіології. По точності результатів цей спосіб близький до біопсії.

Еластографія печінки, як спосіб діагностики, володіє наступними перевагами:

• неінвазивність процедури – відсутня необхідність операційного втручання;
• висока точність дослідження – до 99%, середнім показником є 95%;
• безболісність, відсутність необхідності в анестезії;
• швидкість обстеження і миттєве отримання результату;
• можливість проводити процедуру людям з надмірною масою тіла;
• після проведення еластографія печінки повністю відсутня ймовірність прояву яких-небудь побічних явищ і ускладнень.
• відсутність тривалої підготовки до дослідження

Покази для проведення еластометріі

• при вірусних гепатитах різної етіології ( втому числі при гепатитах В, С, Д);
• при алкогольному ураженні печінки;
• при стеатогепатиті неалькогольного генезу;
• при аутоімунному гепатиті;
• при генетично обумовлених патологіях, наприклад, при гемохроматозі, хворобі Вільсона_Коновалова;
• при цирозах печінки різного походження;

Це безпечний, безболісний, неінвазивний метод діагностики. Він дозволяє оцінити стан та виявити захворювання таких  органів як печінка, жовчний міхур, нирки, селезінка, сечовий міхур, простата, матка та придатки, лімфатичні вузли та судини заочеревинного простору. Вона дозволяє виявити камені, пухлини, наявність рідини в черевній порожнині, а також звуження і розширення судин.

Процедура дозволяє оцінити розташування, розміри, контури та будову щитоподібної залози.

Виділяють ряд симптомів та ознак, які передбачають обов’язкове проведення профілактичних досліджень ультразвуком щитоподібної залози один раз на рік:

• спадкові захворювання щитоподібної залози
• 40-річний вік
• апатія, в’ялість, висока втомлюваність
• надмірна дратівливість, часті зміни настрою
• серцева аритмія
• тремтіння пальців верхніх кінцівок
• інтенсивне випадінння волосся
• тривалий період прийому гормональних препаратів
• підвищення температури впродовж тривалого часу
• ожиріння
• відчуття, ніби в горлі сторонній предмет
• постійні кашель та першіння у горлі.

Застосовують для діагностики судинних патологій, таких як:

• аневризми;
• стенози (звуження);
• тромбози;
• оклюзії (закупорка);
• перегини;
• мальформації (судинні клубочки) та інші порушення.

В основі методу лежить ефект “Доплера”, завдяки чому можна побачити картину кровотоку в судинах.

Зазвичай проводиться діагностика судин голови та шиї (сонних, хребцевих), нирок, верхніх та нижніх кінцівок, черевної порожнини, головного мозку.

Безболісний та безпечний метод діагностики, що не потребує попередньої підготовки. Дозволяє оцінити структуру тканин, а тоже виявити патологічні зміни навіть на ранніх стадіях хвороби.

Показання до призначення:

• запалення та травми молочних залоз;
• зміна шкіри на грудях;
• зміна розмірів залоз та їх форми;
• дискомфорт у грудях, не пов’язаний з менструальним циклом;
• збільшення пахвових лімфовузлів;
• поява рідких виділень із сосків;
• спадковість.

Метод діагностики, що дозволяє оцінити стан суглобових сумок, навколосуглобових м’яких тканин, сухожиль, м’язів та хрящів. Завдяки чому можна отримати достовірні результати при виявленні захворювань опорно-рухової системи.  Зазвичай досліджують суглоби плечей, ліктів, колін, гомілок та стоп, кистей та пальців рук, щелеп та тазу.

Показами до данного обстеження:

• біль, дискомфорт у суглобах під час руху;
• отримана травма чи післятравматичний стан;
• наявність системних захворювань (артрит, артроз);
• надлишкова вага.

Неінвазивний метод дослідження серця та магістральних судин за допомогою ультразвуку. Дозволяє візуалізувати анатомічні особливості та оцінити функцію серця та магістральних судин.

Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофії, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. 

Під впливом екологічних факторів формуються і алергічні захворювання – нейродерміти та екземи, риніти і кон’юнктивіти, і найнебезпечніший їх вид – бронхіальна астма.

Велику групу становлять аутоімунні захворювання, коли в результаті якихось “помилкових” реакцій усередині організму утворюються антитіла, які замість боротьби з мікробами та іншими сторонніми речовинами починають руйнувати власні органи і тканини організму. Так формується хронічні ревматичні ураження суглобів, судин, шкіри.

Такі хвороби, як псоріаз, нейродерміт, вважаються шкірними тільки по локалізації симптомів, а насправді вони всі є результатом розладу складу внутрішнього середовища. Такі ж коріння у ревматизму і гломерулонефриту.

В основі серцево-судинних захворювань (гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, атеросклерозу) також лежать порушення складу внутрішнього середовища, в тому числі і аутоімунні процеси.

Після перенесеного вірусного гепатиту, особливо В і С, після 10-15 років безсимптомного перебігу неминуче формується аутоімунний хронічний гепатит з подальшим переходом в незворотний цироз печінки і навіть її первинний рак.
На перший погляд цукровий діабет не представляє серйозної загрози, оскільки за допомогою інсуліну або таблеток вдається підтримувати цукор крові на прийнятному рівні. Однак і при такому лікуванні не попереджуються вторинні обмінні порушення,що неминуче ведуть до судинних розладів,  викликають незворотню втрату зору, порушення прохідності судин нижніх кінцівок, серця і головного мозку.
Виражений ендотоксикоз, що розвивається протягом вагітності, загрожує цілим рядом серйозних ускладнень для матері та плоду. Токсичні продукти вільно переходять крізь плацентарний бар’єр і сприяють виникненню каліцтв, порушення розвитку печінки, нирок, головного мозку, імунної системи. Не меншу небезпеку для плоду представляють так звані приховані генітальні інфекції (хламідії, мікоплазма, герпес, цитомегаловірус). Протягом життя вони не супроводжуються суттєвими розладами здоров’я, проте при вагітності можуть вкрай згубно впливати на розвиток плода, аж до його внутрішньоутробної загибелі.

Однак навіть народжене живим немовля не застраховане від серйозних проблем, з якими воно стикається вже з перших хвилин життя. Функціональна неповноцінність багатьох життєво важливих органів вимагає тривалого інтенсивного лікування, яке не завжди безпечне. Так, тривала штучна вентиляція легень приводить до розвитку незворотних порушень в легенях з формуванням у майбутньому важкої бронхолегеневої дисплазії. Несформована протягом внутрішньоутробного періоду система імунного захисту і в майбутньому житті дитини буде давати збої. Дитина залишається беззахисною перед мікробами, вірусами і ксенобіотиками, які надходять в організм з навколишнього середовища. Вона більш часто і тривало хворіє респіраторними та іншими захворюваннями. Збільшується частота алергічних захворювань.

У більшості перерахованих захворювань, пов’язаних з порушеннями складу внутрішнього середовища організму і призводять до тяжких хронічних хвороб, загальноприйняті методи лікування безсилі. Призначені медикаменти допомагають лише згладити симптоми хвороб (розширити бронхи при бронхоспазмі, знизити артеріальний тиск при його підвищенні, посилити виділення рідини при її затримці й т.п.). Гормони зменшують реакцію тканин на шкідливі продукти, залишаючи їх на місці. Цитостатики уповільнюють відтворення аутоантитіл, але все це досягається дорогою ціною цілого ряду побічних ефектів.

У таких випадках необхідно принципово нове лікування – еферентна терапія, тобто пряме видалення з внутрішнього середовища отруйних речовин. Найефективнішим видом такого лікування є ПЛАЗМАФЕРЕЗ, при якому молекули токсичних речовин віддаляються разом з плазмою – рідкою частиною крові. Курс лікування зазвичай складається з 3-5 послідовних процедур, що проводяться через день або через два дні на третій, тобто триває близько двох тижнів.

Апарат Фенікс-АМП для мембранного плазмаферезу

Своєчасне проведення еферентної та імунокорегуючої терапії дозволяє запобігти прогресування хвороби. Особливо це доцільно на початкових стадіях захворювання.

Мембранний плазмофільтр                                              Комплект магістралей

Певною мірою такі процедури показані навіть людям, у яких протягом життя, в результаті чи перенесених захворювань або контакту зі шкідливими умовами виробництва або навколишнього середовища, накопичилися “шлаки”, які з часом все одно дадуть про себе знати. З такими шлаками пов’язано і передчасне старіння, оскільки середня тривалість життя людини вдвічі менше її біологічних особливостей. Операції санації внутрішнього середовища показані і після перенесених тяжких гострих захворювань.

Плазмаферез показаний при таких хворобах

ХВОРОБИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
• ураження серця при алергічних реакціях
• ревматизм
• вірусні міокардити
• постінфарктні синдроми
• кардити при захворюваннях сполучної тканини
• кардіоміопатії при аутоімунних кризах

ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
• бронхіальна астма
• гранулематоз Вегенера
• фіброзуючий альвеоліт
• хронічні пневмонії
• пневмоніти при системних захворюваннях
• гемосидероз

ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО  ТРАКТУ
• стоматит Сетгона
• хвороба Крона
• неспецифічний виразковий коліт

ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ
• аутоімунний хронічний активний гепатит
• гепато-церебральна енцефалопатія

ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
• цукровий діабет та його ускладнення
• сенсибілізація до інсуліну
• хвороба Адіссона

ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК
• гломерулонефрит імунокомплексної природи
вовчаковий нефрит
• інфекції сечових шляхів і нирок

ШКІРНІ АУТОІМУННІ ХВОРОБИ
• пухирчатка (пемфігус)
• псоріаз
• герпес
• кропив’янка, набряк Квінке
• псоріатична артропатія
• токсикодермія

СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
• системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит
• системна склеродермія
• дерматоміозит
• змішана сполучна хвороба

ОЧНІ ХВОРОБИ
• ендокринні офтальмопатії
• увеїти
• псевдотумор
• діабетична ретинопатія

АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
• полінози
• атонічний дерматит
• фізична алергія (до тепла, холоду, і т.д)
• реакції гіперсенсибілізації

ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
• алергічний енцефаліт
• демієлінізуючі захворювання ЦНС, розсіяний склероз
• повільно поточні вірусні інфекції ЦНС
• міастенія

АТЕРОСКЛЕРОЗ
• гіперліпідемія, спадкова гіперхолестеринемія
• ішемічна хвороба серця, її ускладнення
• коронаросклероз, нестабільна стенокардія
• дисциркуляторна енцефалопатія

СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ
• алергічні васкуліти шкіри
• гемморрагічні васкуліти
• кріопротеінеміі, гіпергаммаглобулінеміі
• вузликовий періартеріїт

ГОСТРІ ТА ХРОНІЧНІ ІМУНОКОНФЛІКТНІ СТАНИ
• кризи і відторгнення пересаджених органів
• гостра ішемія трансплантата
непереносимість ліків

ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК
• облетеріруючий ендартереіт
• тромбангіїт

ГНІЙНО-СЕПТИЧНІ УСКЛАДНЕННЯ  В ХІРУРГІЇ, ЕНДОТОКСИКОЗИ:
• гострий перитоніт
• гострий панкреатит, сепсис
• хроніосепсису
• бактеріальні інфекції

ЕНДОТОКСИКОЗ ПРИ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРАХ
ОПІКОВА ХВОРОБА
ТРОМБО-ГЕМОРАГІЧНИЙ СИНДРОМ (Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, синдром масивних гемотрансфузій)

ГЕРОНТОЛОГІЯ

ПАТОЛОГІЯ В АКУШЕРСТВІ ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

Серед біологічних ефектів озону перші місця займають бактеріо-, фунгі- і вірусоцидний ефекти, що призводить до втрати життєдіяльності бактеріальної клітини і здатності її до розмноження. Озон вбиває всі відомі види грам-позитивних та грам-негативних бактерій, синьо гнійну паличку, всі ліпо- і гідрофільні віруси, в тому числі віруси гепатиту А, В, С, спори і вегетативні форми всіх відомих патогенних грибів та простіших, імуномодулююча дія озону проявляється в активації клітинного та гуморального імунітету.

Протизапальний ефект озону ґрунтується на його можливості окислювати (розщеплювати) арахідонову кислоту та її похідні – простогландини — біологічно активні речовини, які беруть участь в розвитку і підтримці запального процесу. Відновлення гомеостазу проявляється в стимуляції кровотворення, оптимізації метаболізму (біоенергетичні, біосинтетичні ефекти).

Доведено, що озон підсилює дію лікарських препаратів за рахунок покращення їх доступу до клітин і зменшує їх негативний вплив, покращуючи їх нейтралізацію в печінці і підсилюючи видільну функцію нирок.

Озон позитивно впливає на еритроцити, збільшує еластичність їхніх мембран, тим самим покращується прохідність останніх в спазмованих та звужених внаслідок хвороби судинах та капілярах. Це дає змогу більшій кількості еритроцитів проникнути в ті ділянки хворого організму, де є гіпоксія (недостатня кількість кисню), і збагатити її киснем. Озон також підвищує проникнення глюкози через мембрани клітин, і це знижує рівень цукру в кров’яному руслі за рахунок кращого її надходження в тканини.

Озонотерапíя — метод лікування із застосуванням медичного озону. Озон отримують за допомогою озонатора з медичного кисню. Історія озонотерапії почалася в XIX столітті. В даний час існує дуже багато способів медичного застосування озону. Методи озонотерапії розділяються на місцеву і системну дію.

Застосування медичного озону (озоно-кисневої суміші, що складається з 0,05% – 10% озону і 99,95% – 90% чистого кисню) є особливо ефективним при судинних захворюваннях з вираженою гіпоксією: стенокардії, атеросклерозі, вадах серця, ішемічній хворобі. Озон активізує обмінні процеси на клітинному рівні, поліпшує мікроциркуляцію крові і газообмін. Озон успішно застосовують в хірургії для лікування гнійних ран, трофічних виразок, перитоніту, сепсису тощо.

Необхідно зазначити, що регулярні курси озонотерапії істотно поліпшують стан хворих на  цукровий діабет, бронхіальну астму, розсіяний склероз, СНІД й дозволяють їм вести нормальний спосіб життя. Озонотерапія з успіхом заміняє антибіотики при лікуванні запальних процесів та інфекцій різної етіології.

Сьогодні озонотерапія застосовується в багатьох медичних закладах України, вона добре доповнює та підсилює методи традиційної медицини, до якої наші люди вже звикли. Накопичений досвід дозволяє зробити висновок, що озонотерапія проста в застосуванні, добре переноситься пацієнтами, характеризується практично повною відсутністю побічних дій і високою ефективністю. Озонотерапія застосовують для лікування та профілактики цукрового діабету, ангіопатії, полінейропатії, ретинопатії, діабетичної стопи, бронхіальної астми, хронічного бронхіту та пневмонії, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, розсіяного склерозу, вегето-судинної дистонії, ішемічного інсульту, мігрені, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, хронічних гастритів, колітів, хронічного гепатиту, цирозу печінки, псоріазу, нейродерміту, екземи, при профілактиці грипу та вірусних інфекцій.

 В нашій клініці Вам запропонують процедури по догляду, лікуванню і відновленню любого типу шкіри – догляд за шкірою, яка знаходиться в стані стресу, догляд за шкірою людей старшого віку, догляд за сухою шкірою, зволоження і харчування. догляд за чутливою шкірою, відбілювання, догляд за жирною та проблемною шкірою.

Ми пропонуємо висококваліфіковане УЗД-обстеження з виїздом спеціаліста на дім. Використовується Samsung R3.